Довідка села Яворів

Перша письмова згадка про село Яворів у 1694 р. Присілки: Безулька Перша, Безулька Друга, Безулька Третя, Віпчинка, Віпчинка Перша, Липнмй, Максимець, Никовата, Петричів. Петруші, Плоский, Підбуковець, Потік, Село Перше, Село Друге, Село Третє, Сліпанка, Стоянів Стручків, Стручків Другий, Терношори, Токарня, Черлений, Широкий.

Висота н. р. м. від 538 м до понад 1000 м. Навколишні верхи: Вороничів (747), Плоский (827), Максимець (861), Стручків (906), Сокільський (939), Терношори (998), Буковець (1059), Ігрець (1311).

Відстань від Косова 11 км., від залізничної станції Вижниця — 25 км. Річки Рибниця і Безулька з численними притоками які називають за хребтами та урочищами, з під яких вони випливають, або де протікають: з Віпчинки, з Плоского, з Петричева, з Підоуківця, з Припора, з Петрушів, з Вороничевого, з Сокільського, з Рибниці, в Стоянові та ін.

Типові прізвища: Гуменюк, Лосюк, Копильчук, Корпанюк, Мицканюк, Рибчук, Рибенчук, Русинюк, Столащук, Чорномудяк, Шкрібляк.

Перша школа відкрита в Яворові в 1846 р. Тоді з 670 дітей шкільного віку навчалися тільки 36.

Релігійна громада УПЦ—КП, церква Різдва, храмове свято 20 червня (Пресвятої Трійці). Громадські та громадсько-політичні організації: НРУ (осередок створено в 1990 р.), гуцульське товариство «Відродження» (створене в 1989 р.), яке входить до Всеукраїнського об’єднання «Гуцульщина». У 1907 р. в селі було засновано читальню «Просвіти».

У Яворові вчителював Микола Колцуняк (1856-1891), педагог, письменник, фольклорист і етнограф. Тут він і похований. У Яворові народилася його дочка, що стала згодом письменницею, Марія Колцуняк—Кузьма (1884—1922), авторка повісті «Навстрічу сонцю золотому» (1904 р.) та збірок оповідань «Сама винна» (1908), «Проти хвиль» (1921).

У селі тривалий час жила родина Окуневських, з якої вийшли громадський діяч, адвокат Теофіл; лікар, морський офіцер, автор двотомної праці «Листи з чужини» Ярослав (1860-1929); піаністка Ольга. В Окуневських побувала в 1901 р. Леся Українка, їх відвідували І. Франко, О. Кобилянська, Г. Хоткевич та ін.

У Яворові неодноразово бували дослідник Гуцульщини В. Шухевич (1849-1915), чеський етнограф Ф. Ржегорж (1857-1899). У сім’ї священика в Яворові народився Роман Яримович (1909-1991) — інженер і письменник, учасник підготовки польоту американського космічного корабля «Аполлон».

Уродженцями й жителями села були визначні майстри гуцульської різьби Ю. Шкрібляк (1823-1885), його сини Василь (1856-1928), Федір (1859-1942), брати Корпанюки — Юрій (1892-1976), Семен (1894-1970). Відомим майстром-будівничим церков був в кінці XIX ст. Лесь Копчук. Виробами з металу та рогу славилися П. Гондурак, Н. Рибенчук, Ю. Копчук, М. Копчук, Ю. Шкрібляк.

Пам’ятки історії та культури: хрест «Воля» на ознаменування скасування панщини; церква з дзвіницею XX ст.; музейна кімната, відкрита в 1961 р.; будинок, у якому народилась письменниця М. Колцуняк; будинок Ю. Корпанюка з родинним музеєм у ньому; будинок С. Корпанюка з родинним музеєм; музей Лесі Українки в школі.

За переказами, на г. Стоянів мали стоянку опришки. У загоні Довбуша були жителі Яворова Шкрібляк, Гондурак, брати Джумачуки. Кілька яворівців було в загоні В. Баюрака.

У 1974 р. споруджено пам’ятник односельчанам, які загинули на фронті та в міжусобній боротьбі. Друга світова війна завдала селу великих втрат. Німецькі окупанти розстріляли 66 місцевих жителів, переважно євреїв, а 76 були вивезені на примусові роботи до Німеччини.

Внаслідок війни, репресій німецького та радянського таталітаризму кількість господарств у Яворові зменшилась на 322, а жителів — на 482 чоловіки, спалено десятки будинків, зруйновано 13 мостів і т. д.

Пам’ятками природи є надзвичайно мальовнича скеля Голова Довбуша у урочищі Терношори, пороги і водоспади на притоках Безульки, залишки яворових гаїв на Плоскому, Буківці і Максимці, місця зростання лікарських і рідкісних рослин (Широкий, Черлений, Максимець та ін.).

Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78644.

На замітку:

Косів: довідник
3.44