Рибне — село, належить до Кобаківської сільської Ради. Перша письмова згадка 1427 р.
Межує з селами Кобаки, Рожнів Косівського району, Попельники, Новоселиця Снятинського району, а по Черемошу з с. Мілієво Вижницького району Чернівецької області.
Висота над рівнем моря 220 м. Відстань від Косова 21 км, від залізничної станції Вижниця — 15 км. Через село проходить шлях міжрайонного значення Косів — Снятин.
Село розташоване над річками Волиця і Черемош на рівнині.
Промислом з якого починалося село Рибне було рибальство, про що яскраво свідчить назва села. Річка Черемош надзвичайно багата на цей природний ресурс. Перші поселенці були мисливцями та рибалками. Це були селяни, які повтікали з своїх сіл через якусь провину або важке життя. Місцевих жителів називали «ватричами», через те що для приготування їжі вони розкладали ватру. Згодом тут виникла дуже цікава традиція, посеред хати в кожного селянина горіла ватра, котру постійно підтримували, а ті селяни у котрих ватра згасла, вважалися ледарями та дурними.
Як свідчать архівні документи на 1900 рік з початкових 15 господарств село Рибне розрослося до 286 господарств. В селі утримувалася значна кількість худоби, тут вже були магазин, шинок, хата читальня, але населення села складало налічувало всього 630 жителів. Також тут був водяний млин. До 1914 населення села року майже не зростало, адже багато малоземельних селян виїжджали до Америки на роботу, де згодом і залишалися назавжди.
З домашньої худоби тут найчастіше тримали овець та свиней. На літо вівці йшли на випас на полонини, а селяни займалися заготівлею сіна на зиму та сільським господарством. Сільське господарство тут не вимагало такої важкої праці, як в інших гірських селах Гуцульщини, адже село знаходиться навіть не в передгір’ї Карпат, а на початку рівнини, тому землю тут обробляти легше і вона більш родюча.
Зараз в селі є біля 440 господарств. Типові прізвища: Гарасим’юк, Гордійчук, Никифорак, Попенюк.
Селяни (196 членів) об’єднані в колективному сільськогосщн дарському підприємстві «Україна», за яким закріплено 311 га угідь. У господарстві 280 голів великої рогатої худоби, в т.ч. 90 корів, надій від яких становить по 2205 кг.
Через село проходить шлях міжрайонного значення Косів–Снятин, заасфальтований, автобус Косів–Снятин. Відділення зв’яз ку, філія Ощадбанку в Кобаках. У селі діє АТС на 100 номерів.
Неповна середня школа ім. С.Букатчука типова, побудована у 1967 р. (директор В.Козак), кращі педагоги І.Гордійчук, П.Клим, Г.Рибарук. Народний дім споруджений в 1924 р. (зав. Г.Девда), бібліотека. У селі є фельдшерсько-акушерський пункт. У дитсадку 3 дітей (зав. Н.Гордійчук).
Релігійна громада УПЦ-КП користується церквою св.Дмитрія. Крім того, є ще Вознесенська каплиця, побудована в 1926 р. коштом Д.Гордійчука. Храмове свято 8 листопада (Великомученика Дмитрія).
До Першої світової війни в селі працювала Марійка Підгірянка, яка одружилася з учителем місцевої школи Домбровським.
Пам’ятники історії та культури: церква Великомученика Дмитрія побудована в 1870 р.; Вознесенська каплиця 1926 р.; пам’ятник полеглим у Другій світовій війні (1968 р.).
На радянсько-німецькому фронті полягли 20 чоловік, крім того, 14 вважаються досі такими, що пропали безвісти. 10 євреїв — жителів села були розстріляні німецькими окупантами. В лавах УПА полягли 8 рибненців, ще 7 загинули в радянських в’язницях і концтаборах. 33 жителі стали жертвами спровокованої радянською владою братовбивчої війни.
Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78661.