Перша письмова згадка про село Розтоки в 1500 р. Межує з селами Білоберезка, Ясенів Горішній Верховинського району; Великий Рожин, Яворів Косівського району, Розтоки Путильського району Чернівецької області. Висота над рівнем моря центральної частини — 400 м. Відстань від Косова 25 км, залізничної станції Вижниця — 15 км.
Розтоки колись називалося Тисова Рівня, але згодом було перейменоване в Розтоки. Село розташоване на кордоні Косівського району та розкинулася на берегах річки Черемош, котра бере початок неподалік в горах та ділить село на дві половини. Село ніколи не знало нападів татар та панщини, адже знаходиться досить високо в горах.
Присілки, кутки: Село, Опари, Луги, Вологи, Підпасіки, Губки, Підстінки, Запогар, Манівлоги, Рабинець. Урочища: Глиняне, Причівок, Чопаги. У Черемош, вздовж якого простягається село, впадають потоки Скакунець, Свідовець, Вросолі.
762 господарства. Типові прізвища в селі Розтоки: Влашинець, Гавриляк, Крильчук, Слижук.
Промислових підприємств немає. Агроторгова спілка селян «Росинка» (гол.Ю.Рибарук) об’єднує 140 чол., за нею закріплено 35 га угідь. У господарстві близько 100 голів великої рогатої худоби, 71 вівця. В селі діє приватне сільськогосподарське підприємство «Незалежність» (гол.Д.Поляк) із земельною площею 8 га та 20 фермерських господарств. Населення займається ще ткацтвом і килимарством.
Ґрунтова дорога, автобус Косів—Білоберезка. Відділення зв’язку. Середня школа (директор Д.Кобильовський) в типовому приміщенні (1979 р.). Кращі педагоги — Є.Кобильовська, Г.Купрій, Г.Мицканюк. Дитячий садок у пристосованому приміщенні (15 дітей, зав. М.Самашко). Народний дім (1947 р.), 2 бібліотеки.
Будинок торгівлі, 3 крамниці, кафе «Горянка» Кутського споживчого товариства. Служба побуту представлена перукарнею, швацькою та телемайстернею.
Релігійні громади УГКЦ (нечисленна) та УПЦ—КП. Церквою св. Михаїла та каплицею св. Козьми і Дем’яна користується православна громада. Храмові свята — 21 листопада (Собор Архистратига Михаїла) та 14 листопада (Козьми і Дем’яна).
У Розтоках часто бував Ю. Федькович (зокрема в 1863, 1865, 1866 р.), згадує він це село в своїх творах (оповідання «Опришок» та ін.). Тут у 1940 р. народилася поетеса М. Влад.
Жителі села зазнали багато лиха під час німецької окупації та за часів радянського тоталітаризму. 11 людей загинули на радянсько-німецькому фронті. 80 жителів села були вивезені на роботу до Німеччини. За підтримку повстанського руху радянські репресивні органи ув’язнили 36 чоловік, виселили до Сибіру 56 (дані неповні).
Церква і каплиця є пам’ятками архітектури. Пам’ятка природи — Камінь Довбуша.
Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78656.