Село Микитинці виникло в 1375 р. За легендою, назва походить від імені Микити — слуги пана з с. Барвінкове, якому пан подарував цю місцевіть за сумліну службу.
Через село протікає р. Пістинька з притокою Воронець (потік). Через річку силами селян споруджено 2 тросові підвісні кладки та металевий міст.
Межує з селами Пістинь, Спас, Уторопи, Ковалівка Коломийського району, Кривоброди, Хімчин. Відстань від Косова 12 км, від залізничної станції — 21 км.
Кутки: Горі (південна підвищена частина села), Долів (північна частина), Сафатова долина (вздовж р.Пістиньки), Заріка, або Корея (в північній частині села на правому березі річки), Воронець, Долина (в заплаві річки), Макієво (у східній частині), Рівні (невеличка ділянка поля в південно-східній частині на правому березі річки).
Вся територія Микитинців разом з належними до нього угіддями займає 786 га. Протяжність її з півночі на південь і з заходу на схід приблизно однакова, близько 3,5 км. Полонинські угіддя займали понад 600 га.
361 господарство. Типові прізвища: Атаманюк, Вандич, Гаврилюк, Гасюк, Карп’як, Козлан, Ориняк, Рибак, Якібчук.
Промислових підприємств немає. Бригада №2 колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» з центром у с. Пістинь. 14 фермерських господарств.
Частина населення займається килимарством, вишивкою, токарством. Через село проходить асфальтована дорога на Коломию через Спас (асфальтне покриття зроблено в 1986 р.). Автобусні лінії з Косова до Коломиї, Цуцулина, Спаса, а також Коломия — Микитинці. АТС на 100 номерів. Відділення зв’язку, філія Ощадбанку в с. Пістинь. Село повністю радіофіковане. Проводиться газифікація.
Неповна середня школа, приміщення якої побудовані в 1900–1905 рр., 1967, 1975 та 1991р. Упродовж багатьох років директором школи була Г.Рибак, яка багато зробила для її розбудови. Типовий народний дім (директор Д.Беца) на 250 місць (1985 р. за кошти колгоспу «Перше травня»), кіноустановка, бібліотека, діють гуртки хоровий, драматичний, художнього слова. Фельдшерсько-акушерський пункт (зав. М.Безділь). 2 крамниці пістинського споживчого товариства. У дитсадку (зав. П.Мартиняк) виховуються 12 дітей.
Релігійні громади: УГКЦ, користується церквою Воздвиження Чесного Хреста, священик о.Роман Тринога, храмове свято 27 вересня (Воздвиження Чесного Хреста); громада УПЦ-КП споруджує церкву, підвалини якої освячені в 1992 р. Побудована дзвіниця. Діють осередки товариства «Просвіта» (24 чол., голова Г.Козлан), НРУ (12 чол., гол. Р.Ориняк), КУН (4 чол., голова М.Мосейчук).
У селі у 1842–1846 рр. жив і працював священиком письменник, учений і громадський діяч Яків Головацький (1814–1888). Родом з села Василь Ганущак (народився 1949 р.) — журналіст, поет, автор поетичної збірки «Відрух». Вихідець із села В. Братівник — перший голова РУХу в Косові.
Пам’ятки історії і культури: Воздвиженська церква 1859 р.; меморіальна дошка на честь Я. Головацького (1993 р.); кам’яний хрест в пам’ять скасування панщини 1848 р.; пам’ятник Т. Шевченкові (20.10.1989 р., скульптори Галина та Володимир Римари; під час відкриття пам’ятника вперше на Косівщині вільно піднято національні прапори); пам’ятник полеглим у роки Другої світової війни (23.06.1968 р., скульптор І. Андрійканич). Хрест, поставлений громадою УГКЦ на честь суверенності України 16 липня 1991р.; хрест, поставлений громадою УПЦ на честь незалежності України 27 вересня 1991р.; символічна могила «Борцям за волю України» (1991р.).
На радянсько-німецькому фронті загинули 40 микитинчан. В УПА та у радянських в’язницях і концтаборах загинули 15 чоловік. Десятки жителів села були засуджені або вивезені радянськими репресивними органами. У братовбивчій боротьбі, спровокованій радянською владою, загинули 32 жителі села. 22 травня 1994 р. встановлено хрест на місці загибелі сотника УПА Ю. Долішняка-Білого від рук енкаведистів.
Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78634.