Довідка села Космач

Перша письмова згадка про Космач датується 1412 роком. Межує з селами Акрешори, Брустури, Люча, Прокурава, Текуча, Шепіт.

Висота над рівнем моря 520–660 м. Відстань від Косова — 32 км, від залізничної станції Коломия — 39 км.

У селі 32 присілки: Рушір, Вігі чина, Погір, Мел, Андрійцева, Багна, Бані, Медвежий, Дощаний, Почоса, Діл, Кляуза, Плаюци, Лішів, Горішнє, Центр, Царина, Прокіріци, Завоєли, Буковець, Віпчинка, Ставник, Клифа, Ґрунь, Облаз, Сиглін, Тарниці, Рунок, Прелуки, Лани, Запогарі, Черешенька.

Річка Пістинька бере початок з-під г.Ґрегіт, її притоки: праві — Ставник з потоками Кичерева, Ґрегітка і Тікача; ліві — Сурупатул, Жвигр, Багнєнка з потоками Медвежіль.

З-під Рунка випливає р.Рушір з притокою Димбовець, вона впадає в Лючку біля Яблунова. Вершини в межах та найближчих околицях села: Мунчіль (658 м), Цвілева (1160 м), Штивйора (1126 м), Дедескул (1267 м), Лисина (1464 м), Грегіт (1491 м), Стеришора (114 м), Джугрин (882 м), Прелуки (1022 м), Буковець (969 м), Сигда (1160 м).

Лісові урочища: смерекові — Лисина, Мунчели, Ґрегіт, букові — Громове, Рушір, Клинишник, Пончели, ялинові — Берилове, Івашеве, Припори. Крім названих, поширені породи: модрина, кедр, сосна європейська, сосна кедрова, дуб, граб, береза, тополя, явір, ясен, клен, ліщина, верба.

Ділянки орної землі невеликі, грунти переважно світло-сірі, опідзолені, з низькою родючістю.

2376 господарств. Типові прізвища: Бербеничук, Ґорґанюк, Дзвінчук, Івасюк, Кіщук, Костюк, Кравчук, Кушнірчук, Линдюк, Мохначук, Полєк, Семчук, Янкощук.

Село неколективізоване, засновано 6 фермерських господарств, за якими закріплено 81 га землі. За агрофірмою «Гомін Карпат» закріплено 154,6 га пасовищ та 1030 га лісу. Напрям тваринницький, виробництво сувенірів та ін. Механічний завод по випуску обладнання для харчової промисловості (100 працюючих), пекарня, ковбасний цех.

Дороги Космач — Косів (через Прокураву), Космач — Коломия з твердим покриттям. Автобусні рейси до Косова і Коломиї. Відділення зв’язку, АТС на 150 номерів, філія Ощадбанку.

Розвинені численні народні художні промисли та ремесла, якими займаються багато відомих майстрів.

Писанкарі — Г.Чонтуляк, Г.Чорняк, М.Дзвінчук, П.Русинюк, П.Багрійчук, М.Вардзарук, М.Костюк; килимарниці — Г.Стефанюк, М.Кравчук, П.Шкварич; різьбярі — Ю.М.Семчук, Ю.Д.Семчук, В.Костюк, В.Блащук; вишивальниці — П.Семчук, О.Васкул, М.Дзвінчук, Г.Чорнюк, Д.Пожоджук, А.Кушнірчук.

Музичні інструмент виготовляють В.Книшук, Ф.Кравчук (скрипки), В.Горганюк, В.Дзвінчук (цимбали), В.Костюк (бубни).

Традиційний гуцульський одяг виготовляють Д.Линдюк, М.Линдюк (запаски), Г.Поляк, В.Никорак, М.Клапцуняк (киптарі), Т.Дзвінчук, Г.Дзвінчук (постоли), М.Варцаб’юк (шлюбні вінки). Відомі майстри-будівельники Ю.Палійчук, В.Поляк, Ю.Бербеничук, В.Кравчук, В,Кушнірчук, М.Польовий.

Заклади освіти. Середня школа в пристосованих приміщеннях, побудованих 1910–1965 р. (640 учнів). Споруджується нове типове приміщення.

Найдосвідченіші вчителі — О.Багрійчук, І.Васкул, Г.Герасимко, М.Шинкарук, М.Книшук.

Неповні середні школи на присілках: Рушірська (90 учнів, директор Д.Петрованчук-Самашко, вчителі Г.Бодруг, Г.Кіщук та ін., приміщення побудовано 1990 р.); Ставницька (93 учні, директор КЛиндюк, учителі К.Линдюк, Р.Мохначук та ін., приміщення пристосовані, побудовані 1970 р.); Банівська (108 учнів, директор В.Подоляк, учителі Г.Подоляк, Г.Палійчук, В.Івасюк, А.Семчук, типова, побудована 1985 р.); Завоєлівська (102 учні, директор П.Герчук, учителі Ю.Кравчук, П.Рижук та ін., приміщення присто| соване, побудована 1948 р.).

У початковій школі в пристосованому приміщенні (1952 р.) навчається 28 учнів. Дитячий садок (завідуюча Г.Полєк) відвідує 46 дітей. Діє музична школа (директор О.Шевченко, досвідчені педагоги М.Рибчук, В.Багрійчук), в якій навчається 61 учень.

Народний дім з кіноустановкою, бібліотекою, громадським краєзнавчим музеєм побудований у 1961 році. При ньому діють самодіяльні колективи: народний ансамбль пісні і танцю (керівник М.Кіф’як), оркестр народних інструментів (керівник П.Семчук), драматичний гурток (керівник П.Головчук). У 1896 р. в селі була заснована читальня «Просвіти» священиком СЛисинецьким, учителем Т.Фандарасом і селянином М.Палійчуком (заборонена в 1939 р.).

М.Юсипчук (Дідишин) у своїй садибі створив приватний музей, у якому багато експонатів, що висвітлюють історію села, зокрема про О.Довбуша.

На присілку Люча-Рушір розташована турбаза «Смерічка». Звідси туристські маршрути: Перевал Рунок-Медвежий-Довга-Лисина; хребет Клифа-Прелуки, Грегіт; на Силін, на Старишору через Бані.

У селі є дільнична лікарня, 2 медпункти, аптека. Споживче товариство має в центрі 10 крамниць, на присілках — 5 крамниць, кафе «Вітерець» та «Писанка». Працюють книгарня, майстерня ремонту взуття.

Релігійна громада УПЦ-КП користується церквою Св.Петра і Павла, священик о.Василь Гунчак. Громада УГКЦ (священик о.Василь Петрів) побудувала капличку на місці знищеної за часії комуністичної диктатури церкви Преподобної Парасковії — пам’ятки XVIII ст. Храмове свято 12 липня (Верховних Апостолів Петра і Павла).

Осередки громадських та політичних організацій: «Просвіта», Союз українок, «Меморіал», Братство УПА, Спілка офіцерів України, НРУ, УХДП.

Відомі люди, чия біографія пов’язана з Космачем: художники О.Новаківський (1872–1935), який у 30-х роках проводив тут заняття художньої школи; Г.Смольський (1893–1985); М.Мороз (1904–1991); композитор М.Колесса (часто бував тут у 1938–1947 р.); відомий дисидент, професор В.Мороз (у 1970 р. опублікував за кордоном «Хроніки опору» — про захист космачанами пам’яток культури). У селі жила й похована К.Лисинецька (1851–1938) — громадська діячка, збирачка фольклорно-етнографічних матеріалів.

Вихідцями з Космача є відомі митці і мистецтвознавці Г.Вінтоняк, М.Марчак, О.Никорак, Д.Пожоджук, історик П.Сіреджук, краєзнавець Л.Вардзарук, громадський діяч, журналіст В.Пожоджук.

Пам’ятки історії та культури: гальштатський солеварний центр (ХІ-ІХ ст. до н.е.) на присілку Медвежий, відкритий у 1994 р. М.Бандрівським та П.Сіреджуком; ними ж знайдено в урочищі Бідунка поблизу соляного джерела сліди діяльності людей епохи неоліту; пам’ятний знак О.Довбушу на місці його загибелі 24 серпня 1745 р. встановлено 1986 р., (скульптор І.Андрійканич); хрест на честь скасування панщини 1848 р.; хрест з нагоди заснування товариства тверезості біля церкви; пам’ятник Т.Шевченкові, встановлений 16.10.1994 р. на кошти О.Кушнірчука (скульптор В.Гурмак); могила українських січових стрільців на цвинтарі; пам’ятник на могилі радянських розвідників, які загинули в 1944 році в бою з боївкою УПА (1966 р. А.Болюк, Д.Сосновий, Л.Попіченко); символічна могила на честь січових стрільців (1942 р., відновлена 1990 р.); могила вояків УПА, де поховані 24 повстанці з Космача і навколишніх сіл (присілок Горішнє, 1945, відновлена в 1991 р.).

У 1940–1950 р. Космач був одним із вогнищ народного опору німецьким і більшовицьким окупантам. У Космачі був вишкіл старшин УПА.

Чимало космачан брали участь у збройній боротьбі з окупантами. На радянсько-німецькому фронті загинули 4 чол. За неповними даними (на підставі звернень громадян до реабілітаційної коміції), з Космача вивезено до Сибіру 159 чол., засуджено до ув’язнення 74 чол. Особливо запеклі бої між УПА та радянськими військами відбувалися в Космачі 30 січня — 3 лютого 1945 р.

Цінними пам’ятками природи є Пожеретульський державний орнітологічний заказник (20 га, глухарі), скелі Камінь Новаківського (присілок Завоєли), водоспад на р.Рушорі.

Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78640.

Основні номери
сільська рада5-77-21
школа5-77-52
лікарня5-77-50
лісництво5-77-84
відділення зв’язку5-77-25

На замітку:

Косів: довідник
3.12