Довідка села Брустурів

Засноване в 1609 році вихідцями із Закарпаття.

Межує з селами: Річка, Шепіт (до 1940 р. було присілком Брустурів), Космач, Прокурава. Висота над рівнем моря в центрі 581 м. Відстань від Косова — 25 км, від залізничної станції Коломия — 45 км.

Кутки: Брусний, Підбрусний, Середній, Вишній, Кичера, Ровенька, Буковець, Заверх, Ґрунь, Царина, Селі, Луг, Річка Брустурка, ліва притока р.Пістиньки, довжина 15 км. Потоки, притоки Брустурки: Бруснєнський, Середнєнський, Вишнєнський, Підбруснєнський, Підкичерський. Вершини гір на території села: Брусний (944,1 мі Віпчина (764,5 м), Гига, або Білуха (808 м), Кичера (942 м), Буковець (969 м), Клифа (669 м).

545 господарств, населення 1444 чоловіки. Типові прізвища: Александрук, Дручків, Миклащук, Олексюк, Палійчук, Петрів, Юр’як. Одноосібні селянські господарства займаються вирощуванням великої рогатої худоби та овець. Агрофірма «Гомін Карпат» об’єднує 2195 чоловік (крім Брустур — села Космач, Прокурава, Шешори).

Основними ремеслами тут завжди були і залишаються вівчарство та різьбярство.

Поширені художні промисли: різьба та інкрустація (М.Петрів, М.Грепіняк, В.Ванджурак, В.Гасюк, М.Миклащук, М.Лабачук, Ю. Тонюк), мосяжництво (В.Слижук, його сини Іван та Семен, зять Іван; Ф.Шмадюк), вироби з сиру (М.Матійчук), ткацтво (Г.Тимофійчук, М.Юр’як); вироби із шкіри (І.Миклащук). Розвинуті також боднарство, виготовлення музичних інструментів (сопілок, флояр, рогів, трембіт, дримб).

Колись брустурці займались сукновалінням. Було 9 водяних млинів. У дуже мальовничому місці розташоване Брустурське лісництво.

Різьбярство в селі Брустурів стало традиційною професією багатьох сімей. Серед тутешніх умільців є багато таких, що однаково вправно володіють різьбою по дереву і мосяжництвом, тобто художньою обробкою металів. Художні вироби брустурівців відрізняються лише деякою здрібненістю орнаментальних композицій, а іноді надмірною строкатістю матеріалів, що використовуються для інкрустації (кольоровий каучук, перламутр, різноколірні порцелянові намистинки, фарбоване дерево).

А ще тут можна скуштувати сирних баранчиків. Це маленькі сирні фігурки котрі виліплюють місцеві майстри. Використовують вони для їх виготовлення лише натуральну бринзу, а також майстерно їх прикрашають.

Середня школа у нетиповому приміщенні, побудованому в 1959 році. Дитячий садок у пристосованому приміщенні. Народний дім з бібліотекою і кіноустановкою (нетиповий, 1946 р.). Популярні колективи — народний оркестр, троїсті музики.

Діє сільський музей народного декоративно-прикладного мистецтва. В 1910 році в селі була заснована читальня «Просвіти», заборонена в 1939 році. В селі є лікарська амбулаторія.

Головна дорога з твердим покриттям. Автобусне сполучення з Косовом та Коломиєю. Діють поштове відділення, АТС, відділення Ощадбанку.

Заклади торгівлі і громадського харчуваня: дві крамниці, кафе «Брустурчанка».

Релігійна громада УПЦ-КП. Вознесенська церква побудована в 1785 році. Храмове свято Вознесення Господнє. Відомі прізвища священиків села за два століття: Ілля Левинковський, Костянтин Левинковський, Теодор Левинковський, Василій Палієвич, Петро Ступницький, Іван Долинський, Олександр Сражевський, Роман Рудницький, Михаіл Філіпович, Николай Смалько, Рогожинський, Яків Жибчин, Николай Кейван, Ілля Уграк, Василь Юрчук, Володимир Лучко.

У селі відсутні політичні та громадські організації. У 40-50-х роках близько 70 брустурців воювали в лавах УПА. Загинули від рук НКВД 13 чоловік. Полягли у Великій Вітчизняній війні 6 чоловік, 14 брустурців стали жертвами братовбивчої боротьби. Були репресовані 62 жителі села. Софія Кейван (1915–1946), дочка священика, закатована у в’язниці НКВД.

У Брустурах з 1895 по 1910 рік проводив літні вакації відомий дослідник Гуцульщини В.Шухевич, він жив у Дручківа на кутку Ровенька. Бував тут І.Франко. Парох Брустурів Петро Ступницьким на початку ХЕХ ст. вів просвітницьку роботу. Він автор історичної хроніки села за період з 1671 по 1849 рік («Пам’ятник, списаний Ієреєм Петром Ступницький, парохом в с. Брустурах»). Бували в Брустурах художник Г.Якутович, кінорежисер С.Параджанов, актор І.Миколайчук.

Відомі вихідці з села: гравер, автор екслібрисів І.Пантелюк, доктор наук М.Чернявський, письменник М.Яновський, члени СХ М.Грепиняк, В.Ванджурак, П.Ткачук, народна майстриня М.Матейчук.

Пам’ятки історії та культури: Вознесенська церква з численними творами гуцульського мистецтва культового призначення; кам’яний хрест у пам’ять скасування панщини ; обеліск воїнам-визволителям і односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни (1967 р., автор М.Грепиняк).

Зараз село — мальовничий курорт в Карпатах, місце котре здається створене для відпочинку. Тут надзвичайна природа, краса котрої дозволяє дійсно відпочити від метушні міста. Село особливо відзначається гарними краєвидами.

Каньйон річки Брустурки багатий мальовничими скелями, відслоненнями, закрутами. Річка має надзвичайно мальовниче русло, котре часто розгалужується та знову сходиться разом, утворюючи острівки з особливо красивою рослинністю.

Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78641.

Основні номери
амбулаторія5-95-18
відділення зв’язку5-95-25
сільська рада5-95-30
школа5-95-42

На замітку:

Косів: довідник
3.4